Tab content
Рекомендації щодо встановлення довіри між батьками та підлітками
- Уважно слухайте дитину
- Запропонуйте свою підтримку та допомогу
- Виявляйте свою турботу у спілкуванні
- Не втрачайте нагоди похвалити дитину
- Впевнено спілкуйтесь з дитиною
- Надихайте дитину на позитивну самооцінку
- Поцікавтеся причинами стурбованості дитини
Пам’ятайте, що основна діяльність підлітка – не навчання, а спілкування з однолітками. Відносини з товаришами – у центрі життя підлітка, вони визначають конкретні сторони його життєдіяльності. Тепер дитині вже мало перебувати серед ровесників, для нього важливо займати таку позицію, яку йому хотілося б.
На соціальний статус у колективі більше не впливає успішність навчання і стосунки з учителем, тепер важливим стає те, як дитина налагоджує свої стосунки з ровесниками. Поняття “хороший учень” більше ототожнюють з поняттям “хороший товариш”, тобто доросла мораль не збігається з дитячою. Тому значно зростає вірогідність конфліктів з однолітками та вчителями. Щоб завоювати увагу і повагу ровесників, підлітки вдаються до різноманітних методів – від повного і бездумного наслідування “лідерам” до порушення дисципліни і різноманітних асоціальних проявів.
Акцентуйте увагу дитини на тому, що важливо розвивати свої найкращі здібності, реалізовувати інтереси, заохочуйте прояв хобі. Не вимагайте однакової успішності з усіх предметів, адже кожній дитині притаманні свої особисті схильності і здібності.
(Звільнення від опіки дорослих, прагнення незалежності, самостійності, відчуття дорослості, негативізм) – це теж не проблема. Людина в цьому віці вже зовсім не дитина, але ще не дорослий. Він прагне переосмислити свій погляд на навколишній світ. Тобто дитина перестає «на віру» сприймати все те, що вона в готовому вигляді приймає від дорослих, а прагне виробити власні погляди, власну думку, яка часто суперечить поглядам дорослих. Визначайте право дитини на власну думку, на самостійність вибору і на помилку. Звертайтеся за допомогою, не уступіться вибачень перед дитиною, коли це дійсно потрібно.
В підлітковому віці дитина починає перебільшувати свої недоліки, причини непорозумінь з навколишнім світом знаходить тільки в собі. Самооцінка різко знижується, тому так важливо частіше хвалити підлітків. Дитина в цьому віці потребує в загальній позитивній оцінці своєї особистості незалежно від конкретних результатів. Потрібно робити акценти на сильних сторонах особистості підлітка, на її позитивних рисах.
Найголовніша порада.
Любіть дитину з усіма його недоліками, не бійтеся визнати і свою недосконалість. А ще навчіть його просто бути щасливим, демонструючи своє життєве кредо: “Хочеш бути щасливим – так будь їм!” Пошук і становлення свого “Я” – це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У сім’ях, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов’язки, реакції емансипації проходять більш м’яко і породжують менше конфліктів.
Поради батькам у період адаптації учнів
До умов закладу освіти
Адаптаційний період проходить від місяця до одного року, залежно від індивідуальних особливостей кожної особистості учня (темпераменту, готовності до самостійного життя, комунікативних здібностей, емоційно-вольової сфери).
- Будьте уважними, терпеливими слухачами для дитини щодо її труднощів та тимчасових негараздів. Разом радійте її першим успіхам.
- Підвищений емоційний стан, тривога, туга за минулим життям у школі супроводжують процес адаптації.
- Порівнюйте дитину з самою собою. Вселяйте надію та віру у її можливості, у спілкуванні робіть опору на її сильні сторони характеру, вміння.
- Спрямовуйте дитину на самостійне вирішення проблем, але обговоріть можливі варіанти рішень.
Пам’ятайте, що учнівське життя – крок до самостійності, але доброзичливе ставлення, дружня атмосфера в сім’ї сприятимуть успішній адаптації до нових умов освітнього середовища у ліцеї.
Працівники психологічної служби допоможуть Вам та вашій дитині у пошуку ефективних рішень (труднощі у навчанні, відносини між батьками і дітьми, вибір життєвого шляху, конфліктні ситуації у колективі, саморозвиток особистості).
