Меню
Викладачам. Майстрам виробничого навчанняПотидія булінгу (цькуванню)

Агресивний учень

Принципи спілкування з агресивними людьми
  • Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.
  • Дайте можливість таким учням своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос тощо.
  • Важливо, щоб учень зрозумів, що він потрібен в класі, що його цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.
  • Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
  • Один із самих корисних способів змінити поведінку людини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли учень стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що він став сильнішим. Людина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добре відношення – звичкою.
  • Допоможуть виховні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу групи на проблемних учнях.

Тривожна людина

Поради
  • Тривожну людину необхідно постійно підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіхів.
  • Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе.
  • Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатися помилок, використовувати їх для розвитку.
  • Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей.
  • Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок інших людей. Широко використовуйте музику, ігрові прийоми, рольові ігри.

Невпевнений учень

Поради викладачам, батькам

Неуспішність, зовнішня байдужість, сором’язливість, незручність – прояви невпевненості у власних силах. Часто ми називаємо це «заниженою самооцінкою».
Як же виховувати впевнену у собі дитину, розвити адекватну самооцінку? Перш за все, необхідно викликати у дитини почуття поваги до самого себе, гордості, на основі більш точного розуміння своїх достоїнств, та недоліків. Виховувати сміливість бути самим собою та бажання досягти успіху.

Поради по створенню у дитини адекватної самооцінки.

  • Пам’ятайте, що кожен учень має право на помилку.
  • Ніколи не порівнюйте такого учня із іншими! Пам’ятайте, що будь-яку людину можна порівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).
  • Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких учнів буде саме парна робота.
  • Частіше давайте завдання, потребуючі спілкування: взяти інтерв’ю, або прийняти участь у загальному заході, або підготувати цікаві запитання для уроку.
  • Використовуйте контакт погляду. Сором’язливі люди уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.
  • Не намагайтеся вирішити за такого учня будь-яке питання. Це ще раз доведе, що він сам ні з чим не може впоратися.
  • Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи учня. Але пам’ятайте, що похвала повинна бути відповідна дії.
  • Якщо такий учень десь проявив ініціативу, підтримайте його. Нехай він спробує себе в ролі лідера.
  • Частіше використовуйте рольові ігри та театралізовані вистави, де учню доведеться грати інших людей та відображати не свої почуття.

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

  • Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
  • Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
  • Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.
  • Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
  • Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
  • В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість. Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
  • Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень

  • Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.
  • Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.
  • Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.
  • Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.
  • Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.
  • Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.
  • Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.
  • Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.
    • 9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.
  • Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.

Протидія булінгу (цькуванню)


Про булінг

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. (Закон України «Про освіту» ст. 1 п. 31)
Ознаками булінгу (цькування) є:
  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі ( за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг відрізняється від сварки між учнями тим, що:
  • Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
  • В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
  • Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я.
  • Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе учень опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
  • Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Види булінгу

Булінг може виявлятися у багатьох формах і видах. Він може бути:
  • Фізичний – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування тіла», побиття.
  • Економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення особистий речей та одягу, вимагання грошей.
  • Психологічний – принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляція, шантаж
  • Сексуальний – принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, секстинг.
  • Кібербулінг – пересилка приватних та інтимних фото/повідомлень, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень, викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі.

Де, кого та чому можуть булити


Де булять?

Як правило булінг відбувається у освітньому просторі та в соціальних мережах.

Кого булять?

У групі ризику може опинитися будь-який учень, який відчуває, що занадто вирізняється із загального кола своїх однолітків. Підґрунтям для глузувань може стати руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості або навіть особливості характеру теж можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до булінгу.

Чому булять?
  • Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії.
    • Учні, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.
  • Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.
  • Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення або так себе заспокоюють.
  • Вважають, що така поведінка є нормою.
  • Агресори самі зазнали булінгу.
  • Хочуть відчути силу та вплив, прагнуть уваги та лідерства у групі.
  • Інколи — через почуття самотності і невпевненості.

До чого може призвести булінг


Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:
  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:
  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати заклад освіти.

Поради педагогам щодо протидії булінгу (цькуванню)


Швидка та доречна реакція педагогів на ситуацію булінгу повертає учням відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне.

Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
  • Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
  • Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте учнів публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
  • Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
  • Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
  • Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
  • Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
  • Допоможіть учням зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
  • Спілкуйтеся з учнями. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про навчання, розумійте їхні проблеми.
  • Заохочуйте учнів робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти учням здружитися і попередити схильність до булінгу.
  • Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.