День української писемності та мови
#українські_свята
День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову.
Цього року дата свята змінилася – Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на 27 жовтня.
Українська мова – одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від давньоруської мови, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття.
Ось що маємо зараз:
- в українській мові – близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;
- найбільш уживана літера в українській мові – літер “п”, на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана – літера “ф”;
- українська мова – найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово “вороги” – “вороженьки”;
- “Заповіт” Т. Г. Шевченка – рекордсмен серед переведених творів, його переклали 147 мовами;
- найстарішою українською піснею вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”.
Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі.
Щороку в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. У ньому беруть участь знавці мови з 20 країн світу.
Також одна з традицій свята – радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писатимуть радіодиктант. Традиційно до написання диктанту приєдналися викладачі та здобувачі освіти ліцею.
День української мови та писемності – це свято, яке об’єднує всіх українців, які пишаються своєю мовою та культурою. Це день, коли ми вшановуємо нашу мову, писемність, та великих діячів, які допомогли сформувати національну ідентичність.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Ліна Костенко