День української писемності та мови
#українські_свята
Щороку восени українці відзначають День української писемності та мови – свято, яке утверджує любов до рідного слова, повагу до історії та духовної спадщини нашого народу.
За православним календарем 27 жовтня – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, автора легендарної “Повісті минулих літ” – твору, який став основою історичної пам’яті українського народу.
Свято було встановлено у 1997 році, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». У документі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
У День української писемності та мови традиційно:
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою
- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Особливою подією цього дня є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який об’єднує мільйони українців по всьому світу навколо любові до рідного слова.
Цьогоріч текст «Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності – 2025» написала українська письменниця, перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно, народна артистка України Наталія Сумська. Тема диктанту – «Треба жити!»
Доброю традицією стало те, що вся ліцейна спільнота Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею долучається до написання диктанту національної єдності. Здобувачі освіти, педагогічні працівники та адміністрація об’єднуються, щоб разом написати диктант, і ще раз відчути гордість за українську мову. Мовна культура – це невід’ємна складова національної ідентичності кожного українця. Мова – це не лише засіб спілкування, а й історія, пам’ять і сила. Вона формує світогляд, об’єднує нас у спільноту, допомагає відчути зв’язок із предками й усвідомити відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Пам’ятаймо: без мови немає народу, немає нації, немає й особистості.