Щороку 20 листопада світ відзначає Всесвітній день дитини, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1954 році для підтримки прав дітей і добробуту молодого покоління. Саме цього дня у 1959 році була прийнята Декларація прав дитини, а в 1989 році – Конвенція про права дитини. Ці документи визначають права кожної дитини на життя, безпеку, освіту та розвиток, незалежно від походження чи соціального статусу.
Згідно з Указом Президента України від 30 травня 2025 року № 355/2025, День захисту дітей в Україні відзначається 20 листопада – у день, коли весь світ говорить про права дітей.
Щороку восени українці відзначають День української писемності та мови – свято, яке утверджує любов до рідного слова, повагу до історії та духовної спадщини нашого народу.
За православним календарем 27 жовтня – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, автора легендарної “Повісті минулих літ” – твору, який став основою історичної пам’яті українського народу.
Свято було встановлено у 1997 році, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». У документі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
У День української писемності та мови традиційно:
відзначають найкращих популяризаторів українського слова
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Особливою подією цього дня є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який об’єднує мільйони українців по всьому світу навколо любові до рідного слова.
Цьогоріч текст «Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності – 2025» написала українська письменниця, перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно, народна артистка України Наталія Сумська. Тема диктанту – «Треба жити!»
Доброю традицією стало те, що вся ліцейна спільнота Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею долучається до написання диктанту національної єдності. Здобувачі освіти, педагогічні працівники та адміністрація об’єднуються, щоб разом написати диктант, і ще раз відчути гордість за українську мову. Мовна культура – це невід’ємна складова національної ідентичності кожного українця. Мова – це не лише засіб спілкування, а й історія, пам’ять і сила. Вона формує світогляд, об’єднує нас у спільноту, допомагає відчути зв’язок із предками й усвідомити відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Пам’ятаймо: без мови немає народу, немає нації, немає й особистості.
20 жовтня у ліцеї відбувся виховний захід у форматі проєкту “Гарбузова осінь професійної майстерності”. Чому саме гарбуз? Щороку 26 жовтня у світі відзначають День гарбуза, а 20 жовтня – Міжнародний день кухаря і кулінара.Тема осені, смаку та професійної майстерності стала справжнім натхненням для здобувачів освіти!
Учасники дізналися цікаві факти, історію та рекорди, пов’язані з гарбузом, дослідили його користь для здоров’я, побачили, як цей плід надихає кухарів і митців у світі. Під час інтерактивного завдання “Гарбузова головоломка” здобувачі проявили кмітливість і перевірили свої знання про родину гарбузових.
Здобувачі освіти групи 1-ТП, які навчаються за професією “Кухар”, представили відеопрезентації кулінарних робіт, де головним інгредієнтом є гарбуз. Особливою частиною заходу став майстер-клас майстра виробничого навчання Тетяни Барсукової з приготування середземноморської страви – “Салат із гарбуза з оливками”.
Фіналом проєкту став яскравий фоточелендж “Гарбузова осінь у кадрі”, який передав атмосферу тепла, творчості та професійної майстерності. Проєкт підтвердив: гарбуз – це не лише символ щедрості осені, а й джерело натхнення для кулінарів, митців і кожного, хто творить!
тематичний online-челендж “7 днів турботи про себе” (здобувачі освіти, педагогічні працівники);
заняття з елементами тренінгу “Творче відновлення психоемоційного стану”(1-3 курс);
воркшоп “Сучасні онлайн-інструменти для підтримки ментального здоров’я” (педагогічні працівники)
комунікаційна активність “Дотики підтримки. Я є, і ми є” (здобувачі освіти, педагогічні працівники).
Інтерактивний захід “Ментальний баланс: прості кроки до гармонії”
8 жовтня у межах відзначення Всесвітнього дня ментального здоров’я, у ліцеї відбувся інтерактивний захід “Ментальний баланс: прості кроки до гармонії”, який провела соціальний педагог.
Мир – це найвища цінність, без якої неможливе щасливе дитинство, гармонійне суспільство та розвиток держави. До Міжнародного дня миру та Дня миру в Україні у Лисичанському професійному торгово-кулінарному ліцеї було проведено урок-діалог «В єдності наша сила – в мирі наше майбутнє».
Під час заходу здобувачі освіти разом із педагогами ділилися власними думками: що для них означає слово “мир”; чому важливий для кожної людини та суспільства, як єдність, підтримка та взаємоповага допомагають зберегти мир; які кроки може зробити кожен, аби примножувати добро і злагоду навколо себе.
Урок-діалог поєднав різні форми роботи та активності:
«Коло миру» – створення online-кола єдності та підтримки;
Акція «Голуб миру» – виготовлення паперових голубів як символ прагнення до миру;
Онлайн-квіз «Що я знаю про Міжнародний день миру» – перевірка знань про історію виникнення та традиції відзначення цього дня;
Флешмоб «Спорт заради миру та рівності» – адже справжня сила з’являється там, де є єдність і командний дух.
Такі заходи допомагають молоді усвідомити, що мир – це найвища цінність, яку потрібно берегти і примножувати. У єдності нашого народу – сила сьогодення, а в мирі – запорука щасливого майбутнього України.
1 вересня у Лисичанському професійному торгово-кулінарному ліцеї розпочався новий навчальний рік – день, що поєднує урочистість, пам’ять і натхнення.
З вітальним словом до учасників освітнього процесу – здобувачів освіти, батьків та педагогічних працівників – звернулася директор ліцею Наталія Шумілкіна. Викладачі та майстри виробничого навчання підготували відеопривітання для першокурсників і цьогорічних випускників, яке стало символом підтримки та натхнення на початку навчального року.
Згадали важливі для кожного українця дні серпня – День Державного прапора, День незалежності України, День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх Героїв, які віддали своє життя за незалежність і свободу України. Ці дні нагадують нам про значення історичної пам’яті та відповідальність за майбутнє країни.
Перший урок нового 2025\2026 навчального року пройшов під гаслом: «Їх подвигу не буде забуття…», присвятивши його вшануванню пам’яті захисників і захисниць України. Під час уроку здобувачі освіти обговорювали значення історичної пам’яті, ділилися думками про патріотизм і силу єдності. Кожен з нас має обов’язок зберігати пам’ять і гідно працювати задля перемоги й розквіту держави.
Герої живі доти, доки ми про них пам’ятаємо. Сила українського народу – в його незламному дусі.
“Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну.” Володимир Сосюра
24 серпня відзначаємо День Незалежності України – день, коли кожен із нас відчуває себе частиною великої історії.
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ складався з 93 слів, був надрукований на друкарській машинці та вміщався на одному аркуші. Відтоді минуло 34 роки.Незалежність України – результат боротьби багатьох поколінь. За неї віками боролися наші предки, а нині відстоювати її випало й нам. Після 2022 року це слово набуло ще більшого значення, адже тепер асоціюється не лише з історичним вибором, а й із сучасною боротьбою за свободу та майбутнє. Сьогодні воїни ЗСУ демонструють світові справжню силу вільної нації, виявляють небачений героїзм і самовідданість.
З Днем Незалежності, українці! Любіть та бережіть свою країну – нашу рідну Україну!
Цікаві факти про Україну
Населення України відноситься до найбільш освіченого, і тому ми займаємо 4 місце у світі за кількістю осіб з вищою освітою.
На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему нашої планети.
Найбільшою в Європі пустелею є українські Олешківські піски.
Українська мова зайняла друге місце в світі по мелодійності після італійської на мовному конкурсі в Парижі, у 1934 році.
Станція метро «Арсенальна» в Києві – найглибша в світі, і вона входить під землю на 105 метрів.
Найдовший музичний духовий інструмент у світі – це українська “трембіта”.
Український літак “Мрія” – найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак.
«Синій, як море, як день, золотий. З неба і сонця наш прапор ясний» О.Олесь
23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, який став уособленням прагнень українського народу до свободи та незалежності, символом єдності, нескореності та гідності нації. Синьо-жовтий стяг – це символ тисячолітньої традиції українського державотворення.
Синій – це наше мирне небо, жовтий – безкраї пшеничні поля. Два прості кольори, але разом вони – ідеальне втілення української душі. Ще за часів козацтва поєднання цих кольорів можна було побачити на бойових знаменах. Для воїнів це був символ сили й свободи.
У 1918 році синьо-жовтий стяг став офіційним прапором Української Народної Республіки, а після 1991 року повернувся як головний символ незалежної держави. У 2004 році Президент України підписав указ, яким 23 серпня офіційно проголошено Днем Державного Прапора України.
Відтоді синьо-жовтий прапор майорів: над найвищою точкою світу – Еверестом; серед антарктичних вітрів на станції «Академік Вернадський»; у космосі разом з першим українським астронавтом Леонідом Каденюком; у миротворчих місіях, зокрема в Конго; на п’єдесталах олімпійських чемпіонів; стрічками на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності; над вільними і звільненими містами України.
Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх шевронах, рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними на пам’ять. Волонтери носять його на серці.
Для кожного українця це знак, що ми сильні й непереможні. День прапора – це день, коли ми ще раз нагадуємо собі й світу: українці єдині й нескорені.
Фехтувальниця Ольга Харлан із прапором України після командної перемоги на Олімпійських іграх – 2024
Підкорення Евересту Іриною Галай
Всесвітній флешмоб “Жовто-блакитна стрічка”
23-24 серпня 2025 року запрошуємо долучитися до Всесвітнього флешмобу “Жовто-блакитна стрічка”:
Візьміть жовто-блакитну стрічку.
Пов’яжіть стрічку на одязі, особистих речах ( сумці, рюкзаку), робочому місці чи на дереві.
Зробіть фото або коротке відео.
Поділіться у соцмережах із хештегом: #ЖовтоБлакитнаСтрічка
Запросіть друзів, рідних приєднатися!
Зробимо ці дні синьо-жовтими! Разом ми створюємо хвилю підтримки та єдності!
Міжнародний день корінних народів світу, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році, відзначається щорічно 9 серпня для підвищення обізнаності про права, культури та внесок корінних народів. Для України ця дата набула особливого значення після 2014 року, ставши символом боротьби корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків — за право жити на своїй батьківщині в українському Криму.
Корінні народи України — кримські татари, караїми та кримчаки — є носія ми глибокої історичної тяглості, яка формувала багатокультурний характер півострова. Вони зробили вагомий внесок у мовну, релігійну, архітектурну та інтелектуальну спадщину України. Кримські татари, зокрема, відіграли провідну роль у політичному житті регіону, включаючи створення Кримської Народної Республіки у 1917 році, яка прагнула співпраці з Українською Народною Республікою на засадах демократичного самовизначення. У 1991 році кримськотатарський народ одноголосно підтримав незалежність України і згодом активно інтегрувався у її політичне та культурне життя.
У сучасному світі, де ритм життя надзвичайно стрімкий, все частіше виникає потреба зупинитися й запитати себе: чи дбаю я про власне здоров’я?
07 квітня в ліцеї була проведена психологічна бесіда з елементами тренінгу на тему «Здоров’я – найцінніший ресурс» з метою формування усвідомленого ставлення до власного фізичного та ментального здоров’я учнівської молоді.
Під час зустрічі соціальний педагог ознайомила здобувачів освіти із поняттям комплексного здоров’я, яке включає не лише фізичне, а й психологічне, соціальне та духовне благополуччя. У дружній атмосфері учасники мали можливість поділитися своїми думками про те, що для них означає бути здоровими, про вплив емоційного стану на самопочуття та чому важливо піклуватися про себе. Особливу увагу було приділено питанням профілактики стресу, значенню сну, харчування, рухової активності та психоемоційної рівноваги. У формі дискусії та інтерактивів здобувачі освіти обговорили, як зберігати ресурсний стан і підтримувати здоров’я.
Підсумком бесіди стали важливі висновки: здоров’я – це фундамент щасливого життя і майбутніх досягнень; відпочинок і турбота про себе – не розкіш, а необхідність.
Такі зустрічі сприяють розвитку навичок турботи про себе, відповідального ставлення до особистого здоров’я.
20 березня у світі відзначають День щастя – почуття, без
якого неможливо уявити свого життя. Бути щасливим — мрія кожного. Усі прагнуть
перебувати у цьому дивовижному стані всебічного задоволення. Враховуючи, що
прагнення до щастя є основоположною метою людства, у 2012 році ООН своєю
резолюцією проголосила 20 березня
Міжнародним днем щастя з метою підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є
спільним почуттям для всіх людей нашої планети. Таку дату обрали не випадково:
20 березня – день весняного рівнодення. Практично в усьому світі день дорівнює
ночі, що є символом рівності усіх жителів планети, вважають в ООН.
20 березня в ліцеї було проведено годину спілкування “Серотонін – наш внутрішній промінь. Щоденні практики для «тренування» щастя” on-line (платформа Google Meet).
Під час зустрічі здобувачі освіти поділилися власними думками щодо понять «щастя», «щаслива людина», взяли участь в інтерактивних вправах та отримали практичні поради щодо покращення емоційного стану. Година спілкування стала чудовою можливістю замислитися над тим, що робить нас щасливими, та відкрити для себе прості способи підтримки гарного настрою.
Хочеш бути щасливим, будь ним! Скажіть собі «Я щасливий/ щаслива!» Радійте кожному дню, кожній хвилині спілкування з рідними, кожній можливості чомусь навчатись, чогось досягати.
25 лютого 2025 року в ліцеї було проведено просвітницько-виховну годину «Велич української жінки: від минулого до сьогодення». На виховній годині розглянули важливу роль жінок в українському суспільстві, їхні досягнення та внесок у різні сфери життя – від культури і науки до політики та громадянської діяльності. Захід об’єднав здобувачів освіти та викладачів ліцею, які разом згадували основні відомості з життя та творчості таких відомих історичних постатей, як: Княгиня Ольга, Соломія Крушельницька, Анна Ярославна, Роксолана, Леся Українка, Наталія Полонська, Марія Заньковецька, Катерина Білокур, Ліна Костенко, Квітка Цісик та інших. Окрему увагу приділили сучасним українкам, які своїми досягненнями продовжують славну традицію видатних попередників. Це і науковиці, і культурні діячки, і жінки-військовослужбовиці, які сьогодні захищають нашу державу. Дізналися про наших захисниць, таких як: Оксана «Ксена» Рубаняк, Юлія «Тайра» Паєвська, Катерина «Пташка» Поліщук.
Протягом багатьох століть люди оспівували та прославляли образ жінки. Сьогодні ми згадали імена тих, хто своїм талантом, силою духу та незламною вірою в майбутнє творив та творить історію України. Велич української жінки проявляється не лише у великих історичних постатях, а й у кожній, хто творить майбутнє України своєю працею, мудрістю та любов’ю. У розумінні світу українська жінка сильна, але водночас жіночна та тендітна, яка вміло поєднує в собі такі, здавалося б, непоєднувані риси. Та саме ця особливість створила той образ, що зараз стрімко розповсюджується світом: ніжна, смілива, сильна, непідкорена!
Проведення таких заходів допомагає усвідомити значення жіночої ролі в суспільстві та формує в учнівської молоді почуття гордості за свою країну та її видатних жінок.
“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.” — Ліна Костенко
21 лютого Україна разом з усім цивілізованим світом відзначає Міжнародний день рідної мови, що покликаний нагадати нам про цінність мовного різноманіття та необхідність збереження культурної спадщини.
Цей день було проголошено ЮНЕСКО у 1999 році на згадку про трагічні події в Бангладеші, коли у 1952 році студенти загинули, відстоюючи право навчатися рідною бенгальською мовою. Відтоді цей день став символом боротьби за право кожного народу говорити, читати, слухати та вчитися рідною мовою.
Для кожного рідна мова — це не просто засіб спілкування. Це культурний код, що передає мудрість поколінь, звичаї, традиції та світогляд. Через рідну мову ми пізнаємо себе та навколишній світ, формуємо власну ідентичність та самоусвідомлення. Втрата мови веде до втрати культурної самобутності, адже саме у словах закарбовані унікальні способи мислення та сприйняття дійсності.
Для України Міжнародний день рідної мови має особливе значення. Українська мова століттями зазнавала утисків і заборон, але, попри все, збереглася як символ нескореності нації. І сьогодні Україна продовжує виборювати право говорити, читати, слухати та вчитися українською. В умовах збройної агресії проти України, захист рідної мови став не лише культурним, а й політичним актом опору.
Адже мова — це не лише слова, а й вираз національної гідності, ідентичності та незалежності.
Щороку 22 січня Україна відзначає визначну подію – День Соборності. Цей день символізує єдність українського народу, незалежно від регіону, національності чи віросповідання. Офіційно свято було встановлено Указом Президента України від 21 січня 1999 року, адже саме 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголосили Акт Злуки, який об’єднав Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку в єдину незалежну державу.
У «Універсалі соборності» того дня відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Що таке соборність?
Соборність – це не лише територіальна цілісність, але й духовна єдність усього українського народу, спрямована на утвердження незалежності, суверенітету та демократичної державності. Цей термін включає в себе об’єднання земель, згуртованість громадян і консолідацію суспільства задля спільної мети – побудови процвітаючої України.
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства». Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок і дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав.
